Хімпрепарати

Хімічна обробка води в басейні включає наступні етапи:

1. Регулювання рівня рН.
2. Дезінфекція.
3. Боротьба з водоростями.
4. Коагуляція (флокуляція) – видалення завислих частинок,
5. Усунення каламутності.
6. Ситуативна чи специфічна обробка.
7. Регулювання рівня рН.
   Для того щоб обробка води в басейні була ефективною, в першу чергу слід подбати про кислотно-лужний баланс. Від нього залежить витрата хімпрепаратів, рівень комфортності та безпеки купаючих, швидкість знищення мікроорганізмів та водоростей, ступінь зношування обладнання басейну. Рівень рН – це міра кислотності води. Діапазон рівня рН – від 0 до 14. Нейтральна вода має рівень рН 7. Якщо величина показника нижче 7 – це вода з кислотними властивостями, якщо вище 7 – зі лужними. Для басейну найкраще, якщо рівень рН буде між 7,0 та 7,4. Якщо рівень рН вище 7,4 – насамперед суттєво знижується ефективність дезінфекції, швидше розвиваються мікроорганізми та водорості, виникає сухість та лущення шкіри, з’являється вапняний наліт, відбувається помутніння води. Якщо рівень рН нижче цього діапазону, вода стає агресивною, що може викликати пошкодження обладнання, подразнення очей і слизових оболонок, що купаються, псування керамічного облицювання чаші басейну. Як правило, рівень рН постійно підвищується, тому потрібне його зниження. Для цього при ручній обробці найчастіше використовують гранульований засіб рН-мінус, який попередньо розчиняють у воді, а потім додають безпосередньо до чаші басейну. Для автоматичного дозування (у басейнах, оснащених вимірювально-дозуючим обладнанням) використовують рідкий засіб рН-мінус – концентрований препарат на основі сірчаної кислоти.
   
   Дезінфекція.  Дезінфекція проводиться, щоб знищити у воді басейну бактерії, водорості та грибки. Найчастіше дезінфектанти також окислюють дрібні забруднення, таким чином, роблячи воду чистішою та свіжішою. Найчастіше застосовувані та найефективніші засоби для дезінфекції – препарати, що містять хлор. Такі препарати поділяються на органічні (на основі тризхлорізоціанурової кислоти та її похідних) та неорганічні (гіпохлорити натрію та кальцію). Існують також безхлорні препарати, що дезінфікують. Як правило, це засоби на основі активного кисню або брому, а також полімерні органічні біоциди. У будь-якому випадку, у воді басейну завжди повинен бути дезінфектант у мінімальній кількості, необхідній для ефективного знищення бактерій і вірусів, але, в той же час, що не завдає дискомфорту або шкоди тим, хто купається. Для хлору – 0,5 мг/дм3, кисню – 5-8 мг/дм3, для брому 2-3 мг/дм3.
   
   Боротьба з водоростями.    Найбільше збитків якості води в басейні завдають мікроскопічні організми рослинного походження, або, попросту кажучи, водорості. Вони присутні у будь-якому джерелі води, їх суперечки є у повітрі, у ґрунтах та опадах. Якщо не вживати заходів щодо боротьби з водоростями, то вони дуже швидко зможуть доставити масу неприємностей у вигляді зеленої каламутної води та слизьких плівок на дні та стінках басейну. Для запобігання росту водоростей у басейнах застосовують спеціальні засоби – альгіциди. Раніше як альгіциди використовували засоби на основі солей міді, але вміст міді у воді важко контролювати. Крім того з’єднання міді легко можуть фарбувати поверхні басейну і волосся, що купається. Сучасні альгіциди, як правило, не містять мідь і виготовляються на основі четвертинних полімерних амонієвих солей. Це рідкі препарати, які вносяться у воду басейну вручну з певною періодичністю або автоматично в контрольованих кількостях з використанням дозуючого обладнання.

   Коагуляція (флокуляція). Під коагуляцією (флокуляцією) мають на увазі видалення суспензії. У воді басейну завжди присутні мікроскопічні забруднення, які в силу свого розміру легко проходять через матеріал, що фільтрує, і повертаються в басейн. Це пил, пилок рослин, жирові забруднення, епітелій. Вони перебувають у зваженому стані. Без використання флокулянтів вода не матиме достатньої прозорості, значна частина хлору використовуватиметься на окислення суспензій, утворюючи при цьому додатково хлораміни, що надають воді хлорного запаху. Для того щоб видалити зважені частинки з води, використовують флокулянти. Молекули флокулянтів притягують до себе зважені частки, перетворюючи їх на великі пластівці. Флокулянти випускаються у гранульованому або порошкоподібному вигляді, у вигляді розчинів, а також у вигляді таблеток, зашитих у мішечки тканини – картриджі. Гранулят (порошок) застосовують, попередньо розчинивши у воді та протоку по всій поверхні води. При цьому вимикається фільтрація і потрібно почекати, поки пластівці, що утворилися, випадуть на дно, а потім зібрати їх донним пилососом. Рідкий коагулянт використовують для автоматичного дозування за допомогою точних дозуючих насосів з таймером або застосовують так само як гранулят. Картриджі закладаються в скіммер,